Цікаво, скільки хвилин за все життя жінка проводить, ось так взираючись в стелю? Все навколо ніби зупиняється, коли приходять думки типу : "а що далі?". Вона не подає вигляду зовні про них, але сама тихенько лежить, рахуючи плями на стелі і аналізуючи ситуацію, яка сталась. Це така кіношна сцена. Вона не може не виглядати естетично, коли на ліжку жінка, а над нею білий простір для пошуку сенсу. І це все такі дурниці про зближення і ейфорію, адже опісля ти все одно влупишся в стіну і не знатимеш, як чинити далі.
Якою здатися цього разу? Легковажною? Гордою? Норовливою? Мовчки вдягнутись і лишити все? Чи вже прийшов час гуркотіти кавоваркою на кухні? Відповіді на ці питання жінка шукає в тій клятій стелі. В неї є кілька хвилин, щоб вирішити зараз своє майбутнє. І її сполохує поспішність. Метушня - найменш спокуслива річ на світі. Ці хвилини - єдина її стратегія. Їх треба пережити кожного разу, коли складно передбачити свої дії. І тут або потрапляєш в ціль, або виглядаєш дурепою. Або встаєш, спіткаючись об незнайомі меблі, або лишаєшся там і віддаєшся випадку в руки. В надії, що хтось вже прочитав свій шматок стелі, і вже подумки гуркоче кавоваркою на кухні.